«Ми готові були цілувати хлопців із українським прапором» — розповідь про виїзд з окупації на Харківщині (відео)

Сергій Грищенко з родиною зміг виїхати з тимчасово окупованої Гусарівки на підконтрольну Україні територію Харківщини.

Про дії окупантів, блок-пости, снаряди, які летіли над головою та відчуття, коли попереду з’явився український блок-пост, він розповів кореспондентам МГ “Об’єктив”.

І буквально 3 кілометри, там стоїть наш блок-пост. Ця радість, коли ти знаєш, що ти повернувся до свого найріднішого. Ми готові були цілувати тих хлопців, які були з нашим прапором.

Станіслав Грищенко згадує одні з найважчих для нього днів з початку повномасштабного російського вторгнення. Наприкінці березня він разом із родиною зміг покинути окуповану Гусарівку — рідне село, де чоловіка застала війна. Нині він проживає в затишному селищі Харківської області, але ще кілька місяців тому життя в окупації нагадувало пекло. Росіяни зайшли до Гусарівки на початку березня, й від них можна було очікувати чого завгодно.

Станіслав Грищенко, житель села Гусарівка

Моєї дружини брат рідний. Вони живуть на краю, друга хата з краю села. Він каже: я бачу, виїжджає танк, він розвертає ствол. А вони стоять у дворі, за хатою, виглядають. І він так розвертає ствол, і якраз в їхню хату лупить.

У Станіслава — велика родина. Через кілька тижнів окупації люди вирішили спробувати вирватися з цього жахіття. Виїжджали на двох автомобілях.

Станіслав Грищенко, житель села Гусарівка

Ми тільки виїжджаємо, тільки Гусаровку проїжджаємо, ще не закінчилося село. Чи вони нас побачили, чи, може, так прийшлося. Я не знаю. Але три снаряди над нами пролетіло, зірвалися. Я думаю, чи зупинятися, чи їхати. Думаю, будь що буде, будемо їхати. Сказати, що я десь бачив таку картину? Бачив у фільмах про війну. Оця чорна дорога, перемелена гусеницями танків, вона перетворилася на крихту таку, наче