Маланка. Путівник (ФОТО)

Ще кілька років, поки ми святкуємо Різдво 7січня, Маланки в різних селах можна буде відвідати у різні дні. Найлегше перенестися у міфічні часи в Чернівецькій області. Також зануритися в карнавальну атмосферу можна на Франківщині й Тернопільщині.

«Переберія» – так ще буковинці називають це дійство – сягає корінням язичницьких часів, коли люди відзначали завмирання зимової природи перед весняним відродженням. Чорт, Смерть, Жид, Лікар, Купець чи Циган – персонажі, які прийшли у нашу переберію з середньовічних містерій. Вони зустрічаються й серед венеційських масок, і в німецькому фашінгу.

У римської великомучениці Меланії, яку православні вшановують 13 січня, мало спільного з трактуванням її образу буковинцями. Релігійний аспект вже у ХІХ ст. почав поступатися святковій стихії. На перший план вийшли шлюбні мотиви. Маланка уособлює весну, Василь – людську працю. На відміну від Галичини чи Поділля, Чернівецька область «козу» майже не водить. Рогатий персонаж, навколо смерті та воскресіння якого зав'язаний ритуал в інших регіонах, тут зустрічається лише в Тарнавці Герцаївського району, Ропчі на Сторожинеччині та в Кельменецькому й Сокирянському районах.

У Вашківцях і Красноїльську ще живе мистецтво виготовлення масок, але в багатьох селах їм на зміну приходять ґумові мармизи героїв поп-культури. Знайдений у секонді смішний капелюх чи маска – все, образ готовий. Тож поки справжнє ще трапляється, його варто побачити.

Вранці, коли країна тільки прокидається після новорічної ночі, у найменшому з українських районів – Герцаївському – на вулицях уже гудуть труби та гупають барабани. Сюди Маланка приходить першою. Південь Чернівецької області – Герцаївщина та частина сусідньої Новоселиччини – тісно пов'язаний з історією та долею сусідньої Румунії, а румунська православна церква давно перейшла з юліанського на григоріанський календар. Через це й розбіжності у два тижні. 1 січня для Горбової, Тернави чи Молниці – те саме свято Василя, яке інші райони відзначають 14-го.

Об'єднує Маланки Новоселиччини та Герцаївщини не лише дата, а й відголоски давнього фракійського культу коня, головного помічника землеробів. Коні – найважливіші персонажі ритуалу. Так через віки оживають у сучасних буковинцях вірування скотарів-фракійців. Такий відголосок зберігся й у Маланці в селі Колінці Тлумацького району Івано-Франківської області: хлопці водять селом жеребця, з яким заходять до церковного двору.

Найтехнологічніша Маланка 1 січн...