

Ліквідувати «добробати». Як в УНР вільнокозачі загони розпускали
«Війська у нас звичайно ж немає. Ті , які називаються Запорожцями, Гайдамаками, сердюками, вільними козаками, курінями і ще якось там — це партизанські загони, які працюють кожний для свого господаря: один для Центральної Ради, інший для „реквізицій“, треті „для спокою“ і т.д.». Відмова від добровольчих формувань значною мірою пов’язана з розчаруванням саме у Вільному козацтві.
П’ятого квітня 1918-го військовий міністр Олександр Жуковський підписав незвичний наказ — «Про висловлення подяки Вільному козацтву». І хоча в наказі дійсно йшлося про подяку добровольцям-вільним козакам за те, що стали на захист «молодої Української Республіки» та «глибоку відданість ідеї України», насправді це був наказ про розпуск вільнокозачих загонів...
Читать на argumentua.com
