Кристали часу: майбутнє квантових комп’ютерів

була висунута в 2012 році американським вченим та лауреатом Нобелевської премії з фізики Френком Вільчеком. Він припустив, що може існувати матерія, структура якої повторюється не в просторі, а в часі.Мова йшла про те, що матерія в класичному розумінні має “просторову” структуру.

Це означає, що молекули мають певну кристалічну решітку, де група атомів або молекул структурується в просторі.Вільчек же припустив, що “часова” структура може мати різні стани. Для прикладу, він привів натягнутий вантаж на пружину.

Якщо пружину з вантажем розтягнути, то вона буде змінювати свій стан з натягнутого на розтягнутий, та навпаки. Таким чином, структура пружини з вантажем буде повторюватися в часі.Наступні відмінності “просторової” від “часової”