Країни Балтії домовилися замінити російський газ на енергію вітру

Євросоюз хоче прискорити будівництво джерел поновлюваної енергетики через енергетичну кризу, викликану скороченням постачання газу з РФ і зростанням його ціни. Вісім країн Балтії: Польща, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Естонія, Латвія, Литва та Данія мають намір до 2030 року у сім разів збільшити потужність морських вітряних електростанцій (ВЕС) у регіоні. Нині потужність морських ВЕС у регіоні становить 2,8 ГВт, новий рубіж – 20 ГВт. Вартість проєкту зараз оцінюється у $35 млрд при морському виконанні та $17 млрд – сухопутному.

Угода про будівництво нових ВЕС була підписана 30 серпня, повідомила газета «Комерсант» із посиланням на інформацію датської Politiken.

«Зелена» енергетика страждає не лише через війну, а й через фінансові, організаційні прорахунки

Фахівці кажуть, що за потужності морської вітротурбіни 8,5 МВт доведеться збудувати близько 2 тис. вітряків. Хоча європейські компанії Vestas та Siemens Gamesa вже мають прототипи машин на 14–15 МВт, а китайські компанії вже випускають турбіни на 16 МВт.

Реалізація проєкту вимагатиме великих площ для встановлення вітряків. За сухопутного варіанта – близько 6 тис. квадратних кілометрів, за морського – 10 тис. квадратних кілометрів.

За даними IRENA, коефіцієнт використання встановленої потужності (показник завантаження) офшорних (морських) ВЕС у Нідерландах, Великій Британії та Данії у 2021 році становив 46–50%. За такої ефективності вітропарки на 20 ГВт можуть видавати 65–85 ТВт•год на рік. Це близько половини електроспоживання Швеція.

Будівництво таких великих вітропарків вимагатиме суттєвого розширення електромережевої інфраструктури, а також створення великих накопичувачів енергії.

Контекст. Зараз у Європі висунуто багато ініціатив щодо прискорення розвитку ВДЕ.