Капелан. Чудеса на війні

Отче Роман тільки-тільки приїхав до військової частини Національної гвардії України. Він буде молитися за наших солдат, він буде піднімати їх дух, він дасть можливість тим, хто забажає, помолитися. Причому, сьогодні саме в цій військовій частині він єдиний священник. Чи не обмежує це якось права тих, хто звик молитися інакше, або іншим богам?

Та й взагалі — навіщо військовим молитва? А ще – чи трапляються на війні якісь чудеса? Про це він згодився розповісти вашому кореспонденту.

На війні немає атеїстів, на війні немає конфесійних розбіжностей. На війні людина молиться і просить: «Боже, допоможи, щоб я залишився живий, щоб мої рідні і побратими повернулися додому і щоб був мир на Україні».

Це найголовніше, нас це об’єднує, бо дуже часто ми любимо вишукувати, що нас роз’єднує: мова, релігія, інші політичні вподобання або ще щось. А це такий час, коли відбувається війна, що багато речей нас можуть об’єднати. Наприклад, багато речей, які знаходяться тут, вони з різних місцевостей. Наприклад, ці ікони, вони зі Сполучених Штатів Америки.

Бачите, там внизу: «Фундатор Роман Левицький, Тремптон, З’єднані Стейт Америки». Це в них так – не Сполучені Штати, а З’єднані Штати Америки. Ось ця ікона і ця ікона. Ось цей молитовник – він з Києва.

Ось ангел, який охороняє нашу землю: «Повертайтесь живими». Тут ось є дитячі малюнки – з Києва, з Сумської області Лебединського району. І ще що я хочу сказати – бачите, є на українській мові, а тут – на російській написано: «Украина. Не дадим забрать».  

Тут ми хочемо одного, ми хочемо миру, ми хочемо спокою, ми хочемо, щоб процвітала наша земля, щоб змінилося те зло, яке відбувається, стало добро. Якнайшвидше і якнайкраще щоб було це. Немає таких кардинальних відмінностей, як дехто там говорить, що нас щось роз’єднує і дуже це шукає. Нас багато об’єднує.

Нас об’єднує бажання миру, а ті конфесії, які мають можливості допомогти, стараються по своїх можливостях зробити все, шо тільки можна. Наприклад, протестанти, які знаходяться в місті Донецьку, а їх там дуже багато – є п’ятидесятники, є суботники, є баптисти – вони свою працю сконцентровують на допомозі тим своїм землякам, які там не мають, що їсти, або яких треба вивезти сюди, на мирну нашу землю, де можна буде їм краще прожити, аніж там під тими бомбами.

В Київському патріархаті сказали, що вони приїжджають допомагати разом з волонтерами військовим. Також стараються допомогти...