Как нас изменит эта война

Дмитрий Тузов Политический обозреватель, ведущий Радио НВ Нам следует учиться жить в состоянии перманентной угрозы. И реализовать программу тотального сопротивления агрессору в любой момент Ми стали занадто затятими європейцями. Як це не дивно звучить.

Ми надто сильно повірили в європейську ідею. Ми будували цілком європейські будинки. Мій будинок під Києвом, який окупанти розтрощили мінометним вогнем, цілком відповідав європейським стандартам з енергоефективності.Це була невеличка будівля із продуманою системою вентиляції й збереженням тепла.

Ми з дружиною всі ці ідеї вичитали в західній літературі. Але виявилось, що датчики світла, руху й сонячні батареї не здатні витримати удар 120 мм міни. А скляний портал з виходом у садочок, де приємно провести час після робочого дня за келихом гарного вина, не витримує вибухової хвилі і відкриває доступ у ваш будинок будь-кому — від окупантів, які грабують системно, до наших власних мародерів, які імпровізують.Тож якщо я коли-небудь зберуся щось збудувати знову, це буде фортеця.

З бетонним перекриттям замість легкої європейської метало-черепиці, яка пропускає осколки, ніби туалетний папір. Мабуть, у мене ніколи більше не буде великих вікон. Тепер нашою філософією буде не присутність великої кількості сонячного проміння в наших оселях.Пріоритети змінилися.

Значно доцільніше у товстих стінах, які не пробити й гранатометом, зробити вузенькі бійниці. Щоб можна було, як казав Черчилль, стріляти по окупантам з кожного вікна. І так — має бути серйозний склад зброї у підвалі.