Искусственное дыхание для оптимизма властей

Иван Компан Преподаватель Эдинбургской бизнес-школы На прошлой неделе НБУ обнародовал свое видение будущего. Говорили о темпах роста цен, важном показателе, влияющем на все аспекты нашей жизни Гарна штука прогнози — їх вигідно робити. Якщо прогноз справдиться, то вас, якщо пощастить, навіть можуть назвати оракулом.

А якщо не назвуть, то теж не засмучуйтеся, а просто нахабніше пишіть в соціальних мережах, що ваше передбачення справдилося, і вживайте при цьому побільше «розумних» слів. Жодних сумнівів, що більш довірливі та менш освічені читачі і справді вважатимуть вас інтелектуальним титаном, здатним розкривати таємниці майбутнього. Якщо ж промахнетеся і прогноз виявиться абсолютно далеким від реальності, то теж не біда — навряд чи хтоcь колись про це згадає.

Одним словом, прогнозування дає шанс стати відомим, не жертвуючи майже нічим. А тисячі друкованих матеріалів про те, що буде з економікою, гривнею, коли помре Путін, де, коли і чим закінчиться війна та багато іншого, тільки доводять, що цінність прогнозування, як інструмента самореклами, важко переоцінити. Хочете прославитися — прогнозуйте, не соромтеся!Державні установи також активно прогнозують і даремно, що їх передбачення майже ніколи не співпадають з реальністю.

Хто про це пам’ятає? Ось ви пам’ятаєте прогнози уряду чи НБУ щодо інфляції або зростання ВВП, які вони робили рік тому? Не думаю. Чесно кажучи, я теж не пам’ятаю, хоча й цікавлюся подібними речами. Пригадую тільки, що існує певна закономірність: всі без виключення прогнози влади майже завжди переповнені оптимізмом.