Імперська спадщина та деколонізація свідомості

Чим народні симпатії до Росії загрожують Україні та як домогтися їхнього спаду. А ще — наа дискусії «Імперська спадщина: як і що з нею робити?» історики, політологи та громадські діячі розмовляли про те, як позбуватися травм минулого. Пропонуємо найцікавіше з їхніх виступів.

Минулого тижня соціологи оприлюднили тривожні дані: за останній рік частка українців, які симпатизують Росії, зросла майже на 10% і тепер становить 57% (КМІС, лютий 2019 року). Судячи з даних Київського міжнародного інституту соціології, швидке зростання прихильності до РФ почалося ще у 2018-му. І якщо така тенденція збережеться, то за кілька років (див. «Динаміка ставлення українців до Росії загалом і ключові політичні події за роками») Україна повернеться до довоєнного (!) показника. І це при тому, що об’єктивно українсько-російські відносини залишаються, по суті, незмінними.

Чому українці дедалі більше симпатизують Росії? Серед можливих пояснень спад радикалізації 2014–2015 років, а також звикання суспільства до війни, яка з шокуючого лиха перетворюється на тло повсякденного життя. Отже, не стала для суспільства точкою неповернення: сплеск антиросійських настроїв свідчив радше про гостроту емоційної реакції, ніж про глибину світоглядних трансформацій. У КМІСі також припускають, що на настрої вплинули медіа, а саме передвиборча активність проросійських сил. І це не менш тривожний дзвіночок: виходить, що кремлівська пропаганда нині впливає на суспільну думку не менше, ніж пам’ять про Іловайську трагедію чи атака на українських моряків на Азовському морі. Щоправда, з урахуванням невисокої довіри українців до ЗМІ та політиків абсолютизувати чинник пропаганди не слід. Але як мінімум медійна активність проросійських сил засвідчила, що публічна демонстрація таких поглядів уже не є табу. Під час опитувань респонденти стали відвертішими, що також вплинуло на загальну картину. Звичайно, жодне з наведених пояснень не є вичерпним, але факт залишається фактом: значна частина українців симпатизує Росії, і це може стати політичною проблемою для України.

Передусім прихильність до РФ — це базова передумова для відродження проросійського політичного табору. Звісно, за уже ніхто не агітуватиме, на часі ідеологічне переозброєння. Скидається на те, що інтереси Росії просуватимуть в Україні під слоганами припинення війни, боротьби з екстремізмом, відновлення взаємовигідних економічних зв’язків тощо. Кондовий, найімовірніше, ховатиметься під ліберальною фразеологією: спротив деколо...