Государство запустило "печатный станок", но это пока не влияет на цены. Что будет дальше?

Воєнний час вимагає неординарних рішень. Особливий креатив державі доводиться проявляти в економічній політиці, адже без роботи економіки неможливо довго підтримувати й обороноздатність.

Для продовження зовнішньоекономічної діяльності держава в екстреному порядку переорієнтувала всю логістику на західні кордони. А для забезпечення стабільності на валютному ринку Національний банк ввів обмеження на зняття готівки заморозив офіційний курс на рівні 29,25 грн за долар.

Такі заходи вживаються, зокрема, для фінансування критично важливих в умовах війни видатків.

Наступним кроком стало поступове увімкнення «друкарського верстата». Вже на першому аукціоні Міністерства фінансів з розміщення військових облігацій Національний банк надрукував 20 млрд грн.

З уроків економічної теорії відомо про наслідки такого рішення: стрімка інфляція та поступове зубожіння населення, доходи якого втрачатимуть купівельну спроможність.

Проте економічна теорія в українських умовах дала збій, і наразі очевидних наслідків для цінової стабільності друк гривні не несе. Принаймні, поки що.

Чи виправданим є запуск «друкарського верстата» та які можливі наслідки для економіки?

Дефіцит державного бюджету у перші дні війни став найбільшою фінансовою проблемою країни, і масштаби цієї проблеми лише збільшуватимуться. Через це уряду довелося вдатися до неприйнятного у мирні часи інструменту — позик від Національного банку.

На другий день повномасштабного вторгнення уряд ухвалив постанову, якою передбачив поступовий випуск військових облігацій на суму до 400 млрд грн, які має викупити Національний банк.

Кожна операція з викупу НБУ цінних паперів — це грошова