Етногенез в Україні. Роздуми про природу Майдану

На Майдані розмовляють люди різними мовами. Там присутні люди з різних регіонів України, тобто представляють різні культурні традиції (ми розуміємо, що культура Донбасу відрізняється від культури Галичини, Одеси, Криму...). Однак, спільні ідеї, цілі, погляди на їх досягнення, власне способи існування та виживання на Майдані через самоорганізацію людей, чітко визначають, «хто свій, а хто чужий».

До недавнього часу (до 19 січня 2014 року) політологи, політики, історики, соціологи та інші намагалися дати визначення Майдану як суспільному явищу. Його називали революцією, спробою державного перевороту, мирною акцією протесту, утворенням громадського суспільства, народженням нової свідомості, навіть Запорізькою Січчю.

Наразі я спробую запропонувати власний варіант визначення Майдану.

У грудні минулого року український історик Ярослав Грицак, висловлюючи свою думку про Майдан, згадав таке поняття, як «пасіонарність», що й наштовхнуло мене на певні роздуми.

Термін «пасіонарність» ввів радянський історик Л.М. Гумільов, досліджуючи процес етногенезу. За його визначенням пасіонарність — це надлишок якоїсь «біохімічної енергії» живої речовини, що породжує непереборне внутрішнє, у тому числі неусвідомлене, прагнення до діяльності спрямованої на зміну свого життя, досягнення якихось високих цілей. Це прагнення уявляється за рівнем почуттів вищим за почуття самопожертви.

Шановні читачі, зверніть, будь ласка, увагу на ті енергії, настрої, гасла, що панують на Майдані. Більшість люди готові принести в жертву практично все, що в них є: час, здоров’я, кар’єру, гроші і навіть життя. І все це заради чого? Волі, справедливості та кращого життя. Насправді високі цілі.

Пасіонарність є наслідком процесу виробництва ентропії, тобто вивільнення вільної (надлишкової) енергії, яка не потрібна для підтримання життєдіяльності організму, як біологічної системи. Свого часу хімік І. Пригожин зауважував, що ентропійні процеси притаманні відкритим термодинамічним системам, до яких належить й людина.

Не будемо обговорювати та дискутувати про причини або джерела виникнення пасіонарності. Але потрібно визнати той факт, що в різні часи, у різних народів з’являються люди з підвищеним рівнем внутрішньої енергії, які готові принести себе в жертву заради якоїсь цілі, яка, як вони вважають, змінить життя їхнє або їх нащадків. Історія пам’ятає і Жану Д’арк, і Коперніка, і Яна Гуса та інших. Можна згадати й  часів Діоклетіана, який добровільно дав себе ст...