Ембарго на нафту з рф: як зробити його “дорожчим” для ворога

Попри санкції, держава-агресор все ще заробляє на вуглеводнях понад $600 мільйонів на день, хоча і втрачає майже третину колишніх доходів Упродовж першого місяця дії заборони на експорт нафти з рф до ЄС і встановлення Коаліцією за обмеження ціни (Євросоюз, Велика сімка й Австралія) цінової стелі у $60 за барель російської сировини, що перевозиться морем, обсяги постачань державою-агресором “чорного золота” на світові ринки впали до найнижчого за останній рік рівня. Втім, експерти визнають: цього недостатньо, щоб суттєво обмежити фінансові можливості кремля.

Бо, по-перше, регулювання цін не стосується нафти, яка транспортується трубопроводами й постачається за довгостроковими договорами. По-друге, за умовами ембарго до 31 січня ще діють “морські” контракти, укладені до 5 грудня, відколи запроваджено обмеження.

По-третє, значні обсяги сировини росії вдається збувати країнам, що не приєдналися до міжнародних санкцій - передовсім, Індії, Китаю й Туреччині. По-четверте, передбачений максимальний ціновий поріг набагато перевищує собівартість видобутку нафти в рф.

За рахунок цього й через великі обсяги постачань агресор продовжує заробляти мільярди й мільярди доларів на війну. Чи можна припинити це потік? Підсумки першого місяця дії ембарго та цінових обмежень: застереження Якщо відмова від російської нафти донедавна найбільшого її споживача — Євросоюзу - і справді змушує кремль крутитися як вуж на пательні, шукаючи, куди подіти надлишкову сировину, то удар по морських постачаннях ресурсу з рф наразі більше психологічний.

Адже російська нафта на ринку коштує набагато менше встановленої цінової стелі. Проте, говорити що санкції жодним чином не вдарили по росії, теж не можна: москва втрачає частину можливих доходів, адже дисконт,