Две причины праздновать наши победы

Валерий Пекар Предприниматель, преподаватель Киево-Могилянской бизнес-школы Многие эксперты предостерегают, чтобы мы слишком не радовались своим победам и не смеялись над идиотизмом наших врагов, потому что это создает очень опасное ощущение эйфории Наші перемоги ще порівняно невеликі, попереду ще довга війна, а у ворожих лавах є не лише ідіоти та ненавчені голодні новобранці, а й високопрофесійні добре оснащені підрозділи.Ейфорія небезпечна, вона викривлює картину світу.Що я думаю з цього приводу.Ейфорія дійсно дуже небезпечна. Попереду ще багато важких, складних і невідомих викликів. Війна може тривати досить довго.

Самообман може стати смертельним. Недооцінка ворога може стати смертельною. Я згоден.Але.Все одно я за те, щоб нестримно святкувати наші перемоги та глузувати з ідіотизму наших ворогів.

На те є дві причини.Перша — комплекс меншовартості, неповноцінності. Нам його нав’язували триста п’ятдесят років. Успішно нав’язали.

І він зруйнувався за якийсь місяць. Це дуже, дуже добре.Друга — це імунітет від «русского міра».Що більше ми святкуємо навіть невеликі перемоги, що більше збираємо прикладів ідіотизму ворогів, то менше у нас бажання бути на них схожими.Йдеться не лише про ту частину населення, яка відчувала прихильність до «русского міра», нині розбомблену вщент. Йдеться не лише про нашу ідентичність, окремішність, відрубність від імперії.