«Два місяці ніхто не приходив»: у Харкові охоронниця дитсадка прожила на роботі найгарячіші дні війни (відео)

71-річна Тамара Дмитрівна пропрацювала в дитсадку Індустріального району в Харкові 18 років. І не змогла покинути його напризволяще – під удари російських снарядів та на поталу мародерам.

Так жінка й прожила тут два місяці — одна. А зараз – теж на посту, проте з понеділка по п’ятницю хоч колеги заходять. Подробиці історії типово харківської сміливості – у сюжеті МГ «Об’єктив”.

Індустріальний район Харкова, звідси до Кільцевої дороги — рукою подати. З-поміж підбитих будинків та посічених уламками магазинів все частіше видніються люди. Місцеві потроху повертаються додому.

Ярослава, місцева мешканка  

В этих домах, которые пострадали, кроме света, по-моему, больше ничего нет. У остальных газ, вода, свет есть. Проблема, с отопительным сезоном — как будет. Приехало процентов 30 населения нашего района.

На весь мікрорайон — один дитячий садок. До війни тут навчалося близько трьох сотень малюків, нині ж подвір’ям біля закладу ходять лише його працівники.

Віра Євгеніївна, вихователька дитячого садка

Наводимо порядки всередині, й помити треба було, треба було скло все повиносити, й меблі трошки поприбирати, бо, може, будуть ставити вікна, сподіваємось.

Та ще кілька місяців тому яскравий будиночок з дитячими малюнками на стінах більше нагадував похмурий дім з голівудського фільму жахів. Найзапекліші місяці війни охоронниця Тамара Дмитрівна прожила саме тут. Каже: просто не могла залишити місце, де пропрацювала 18 років. А підмінити її інші охоронці відмовлялися.

Тамара Дмитрівна, охоронниця дитячого садка

Усі сторожа порозбігалися, ой, плачу. Усі сторожа порозбігалися, осталася я. Вікна повибивані. Два місяці ніхто не приходив до мене.

Тамара Дмитрівна жила на кухні. Тут, каже, є всі умови. От тільки взимку було холодно, грілася, як могла.