Дефолт трех президентов и пяти правительств: как зерновая госкорпорация оставила украинцам долг на миллиард долларов

Скандал національного масштабу з масовими звільненнями та відправленням за ґрати десятків колишніх і чинних чиновників, топменеджерів і високопосадовців. Так подібна історія могла б закінчитися в будь-якій із західноєвропейських країн, але не в Україні.

Причин багато. Одна з них – компанія, про яку піде мова, не знайома для 99% українців, тому особливого резонансу не буде. Особливо зараз, коли увага громадян прикута до дій північного сусіда.

Тож якщо раптом якийсь державний зернотрейдер збанкрутує і повісить на країну борговий тягар на мільярд доларів, це не матиме вибухового ефекту. А станеться саме так.

21 січня Державна продовольча зернова корпорація України (ДПЗКУ) увійде в стан дефолту. Вона не може виплатити черговий транш позики на суму майже 100 млн дол китайському кредитору, а держава не поспішає їй на допомогу.

Дефолт стане логічним завершенням історії життя "чорної діри", яка з моменту створення ДПЗКУ згадується здебільшого в контексті корупційних оборудок, крадіжок та мільярдних збитків.

Хай там як, а згадані кошти все одно доведеться повертати державі, тобто українським платникам податків.

Саме вони заплатять за афери "регіоналів", "свободівців", депутатів "Самопомочі", БПП та поплічників Володимира Зеленського. Кожну владу болото ДПЗКУ засмоктувало по-різному, а разом з ними – і китайський кредит.

Тепер уряд повинен повернути Китаю суму, яка значно перевищує вимучений Україною транш МВФ.

Китайський кредит: як усе почалося

Історія ДПЗКУ почалася 11 серпня 2010 року з постанови уряду Миколи Азарова.

Корпорацію створили замість збиткової та загрузлої в боргах державної компанії "Хліб України", що розпродала залишки, взяла гроші з бюджету і збанкрутувала. Корпорація отримала від "Хліба" елеватори, заводи та 150