Ціна вторгнення

У 2014 році Росія вдалася до відкритої агресії проти України. За порушення суверенітету і територіальної цілісності Кремль отримав економічні санкції. Війна набула затяжного тліючого характеру.

Та через вісім років Москва демонструє бажання розпочати нову активну фазу агресії і висуває цинічні ультиматуми США та НАТО. Така поведінка Путіна означає одне: попередні санкції не спрацювали належно. Економічний вимір Щоб отримати відповідь на запитання, чому введені раніше санкції проти Росії не зупинили її імперських загарбницьких амбіцій, варто проаналізувати, який вплив вони мали на економіку держави-агресора в довгостроковій перспективі.

І чия економіка понесла більші втрати, починаючи з 2014 року, – російська чи українська. Напередодні агресії у 2013-му ВВП Росії становив 2 трлн 292 млрд доларів. ВВП України тоді досяг 190,5 млрд доларів США.

У доларовому вимірі економічний потенціал РФ перевищував потенціал України у 12 разів. Анексія Криму та вторгнення російських бойовиків на Донбас спричинили масштабну економічну кризу в Україні. Щоправда, негативні явища в національній економіці накопичувалися роками.

Уже 2013 року ВВП показав нульовий ріст. А у 2014-му було падіння на 6,8%. Наступного року економіка впала ще на 9,9%.

Болючим ударом для українців стало знецінення національної валюти більш ніж утричі. Повільне відновлення розпочалося з 2016 року. Однак його темпи не були високими і коливалися в межах 2–3,3%.

Цикл економічного росту завершився у 2020-му внаслідок пандемії коронавірусу. За оцінками експертів, за минулий рік українська економіка зросла лише на 3%. Що відбувалося за цей час з російською економікою? У 2013 році вона показала ріст на 1,3%.