Чому загинула держава вандальских королів

Деякі дослідники взагалі вважають Гільдеріха агентом імперії або ж персонально Юстиніана, який став імператором через три роки після коронації Гідьдеріха. І хоча жодних доказів на користь «шпигунської» версії немає, сама поведінка короля викликала підозри у вандальської знаті.

«Усі вони щодня приймали ванну і ласували найвишуканішими стравами, усім найкращим і найсмачнішим, що лише може народити земля та море. У більшості своїй носили золоті прикраси, вдягалися у перський одяг, який тепер іменують шовковим, проводили час у театрах, цирках та серед інших задоволень, найбільше захоплюючись полюванням.

Насолоджувалися гарним співом і виставами акторів, та й загалом усі задоволення, які пестять слух і зір, набули в них особливого поширення… Більшість з них оточували свої житла парками з водоймами та рослинами, де вони з задоволенням бенкетували і з великою пристрастю віддавалися радощам кохання».

Саме так візантійський історик Прокопій розповідає про спосіб життя вандалів напередодні їхньої війни з імператором Юстиніаном. Погодьтеся, більшість наших сучасників уявляє варварів (а вандали і справді були одним з найвідоміших «варварських» народів) трохи по-іншому.

Можна вважати, що в усьому винен «чорний піар». Просто абату Грегуару в 1794 році було потрібне яскраве порівняння для того, щоб якось назвати революціонерів, які знищували культурне надбання рідної йому Франції. Ось він і згадав здобуття Риму вандальським королем Гейзеріхом за одинадцять з половиною сторіч до того.

Дарма, що «Вічне місто» не раз грабували і спалювали куди нищівніше — як до, так і після Гейзеріха. Але термін «вандалізм» прижився і став загальновживаним. Сьогодні вандалами називають і графітників, які розмальовують написами пам’ятники, і графоманів, що правлять статті у «Вікіпедії». Одноплемінники Гейзеріха навряд чи визнали би їх «за своїх».

Та й у 455 році військо вандалів захоплювало Рим не для так для плюндрування здобутків цивілізації, як для грабунку. Вироби мистецтва (а також тих, хто їх виробляв — ремісників та митців) переможці намагалися якраз зберегти і дбайливо — наскільки взагалі це було можливо в ті часи — доправити до своєї власної столиці, Карфагена.

На відміну, скажімо, від римлян, які зруйнували Карфаген і навіть прокляли місце, на якому він стояв, за кілька століть до того.

Звісно, до тих давніх карфагенян германські племена вандалів не мали жодного стосунку, і мова не йшла про помсту. Гейзеріх і сам з’явився...