Чому тримається гривня, і що відбувається з банками

Український Центр економічної стратегії (ЦЕС) підготував оперативну оцінку стану української економіки в умовах війни. В рамках дослідження, зокрема, проаналізовано ситуацію на валютному і банківському ринках України.

Незважаючи на війну гривня знецінилась незначно завдяки блискавичній реакції Національного банку України. Офіційний обмінний курс одразу після вторгнення було зафіксовано на рівні 29,25 UAH/USD, а негайна заборона на операції в іноземних валютах послабила тиск на гривню. Курс чорного готівкового ринку на початок квітня становив 31-33 UAH/USD, в межах 10% від офіційного.

Реакція Національного банку на підвищені ризики відтоку валюти та капіталу була швидкою. НБУ блискуче виконав свою роботу, і навіть у розпал війни українська банківська система продовжує працювати.

24 лютого НБУ вирішив відкликати ліцензію у російських державних банків – два банки (дочірні компанії російського Сбєрбанку та Внєшекономбанку) були закриті. Інші банки, які належать російським фізичним особам (Альфа-Банк, Форвард Банк, ПІН Банк), чекають рішення щодо своєї долі. Можливі сценарії – від тимчасової зміни керівництва до націоналізації банків.

НБУ також заморозив усі операції з державним боргом, за винятком операцій Мінфіну та НБУ та деяких інших операцій.

Стратегія економіки України воєнного часу (частина 1)

Усі транскордонні платежі, включно з імпортом та дивідендами, були заборонені, за винятком державних та тих, на які отримано спеціальний дозвіл.

Офіційний курс був встановлений на рівні 29,25 UAH/USD відповідно до нової тимчасової нормативної бази воєнного часу. Разом із суворим контролем операцій за поточним рахунком, рахунком капіталу та своєчасними валютними інтервенціями це дозволило обмежити паніку на готівковому ринку.

Ст