Чи склав парламент іспит від ЄС? Аналіз виконання Україною критеріїв Єврокомісії

13 грудня Верховна рада ухвалила три закони, що мали статус навіть більший, аніж просто "євроінтеграційні". Проведення реформ, передбачених цими законами, є одними з умов для початку переговорів щодо членства України в Євросоюзі. 

Як відомо, у червні 2022 року Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус країни-кандидата в члени Євросоюзу за умови виконання сімох рекомендацій, які стосуються реформи добору суддів Конституційного суду та судової реформи, боротьби з корупцією та відмиванням коштів, належного впровадження антиолігархічного законодавства, ухвалення нового закону про медіа, а також забезпечення прав національних меншин.

Утім, і після цього засідання не можна говорити про те, що Україна виконала домовленості з ЄС. Київ справді демонструє прогрес у виконанні всіх рекомендацій Єврокомісії. Але досі жодна з них не виконана повністю.

Коаліція "Реанімаційний пакет реформ" підготувала аналіз того, де перебуває Україна у виконанні кожної з рекомендацій Єврокомісії.

Реформа процедури добору суддів КСУ 

Запровадити прозорий і незалежний конкурс для кандидатів на посади суддів Конституційного суду — це давня рекомендація міжнародних партнерів України. Про доцільність цього не раз заявляли посли країн G7, про це йшлося у висновках Венеційської комісії — але українська влада не квапилася втілювати цю пораду.

Навіть у липні 2022 року, всупереч рекомендаціям Єврокомісії та з порушенням вимог закону про Конституційний суд, Верховна рада призначила суддею КСУ народного депутата від "Слуги народу" Ольгу Совгирю. Та після того реформа усе ж почалася.

У вересні Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 7662, а 13 грудня затвердила його в цілому — але з ним не все добре. Запроваджується новий спеціальний орган —