Час взяти відповідальність. Промова Олександри Матвійчук на врученні Нобелівської премії миру

Правозахисна організація "Центр громадянських свобод", очолювана Олександрою Матвійчук, отримала Нобелівську премію вперше в історії незалежної України Ваші Величності, Ваші Королівські Високості, шановні члени Норвезького Нобелівського комітету, громадяни України та громадяни світу. Цього року оголошення Нобелівської премії миру чекала вся Україна. Ми розцінюємо її як визнання зусиль всього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи, та як відзначення важливості роботи правозахисників у попередженні військової загрози в усьому світі.

Ми пишаємося, що сьогодні вперше українська мова прозвучить на офіційній церемонії. Ми отримуємо Нобелівську премію миру під час війни, яку розпочала Росія. Ця війна триває вже вісім років 9 місяців та 21 день.

Для мільйонів людей стали звичними такі слова як обстріли, катування, депортації, фільтраційні табори. Але немає таких слів, щоб передати біль матері, яка втратила новонародженого сина після обстрілу пологового відділення лікарні. Вона щойно пригортала свою дитину, називала на ім’я, годувала грудьми, вдихала її запах – і раптом російська ракета зруйнувала весь її всесвіт.

І тепер її омріяна і така жадана дитина лежить у найменшій у світі труні. Не існує напрацьованих рішень для викликів, через які ми та весь світ проходимо. Люди у різних країнах також борються за свої права та свободи у надзвичайно складних обставинах.

Тому сьогодні я спробую бодай поставити правильні питання, щоб ми почали ці рішення шукати. Перше. Як повернути значення правам людини?  Покоління, які пережили Другу світову війну, змінилися іншими.