Большая услуга Турции? Что происходит между Путиным и Эрдоганом

Игорь Семиволос Директор Центра ближневосточных исследований Стратегический характер украино-турецких отношений сегодня под большим вопросом Ердоган розуміє, що війна Росії проти України ускладнює йому шанс переобратися, створює додаткові загрози на зиму, і тому він намагається ці загрози мінімізувати. Для цього робить ті кроки, які робить. Тобто, в даному випадку, на них треба дивитися, як на об'єктивну реальність.

Ці кроки до певної міри є загрозливими для України: є бажання щось виторгувати за наш рахунок або продати повітря. Наприклад, говорити про можливість зустрічі Путіна і Зеленського за свого посередництва. І ми маємо мінімізувати ці виклики — умовно кажучи, подякувати Ердогану за пропозиції, на які в силу обставин, ми пристати не можемо.Туреччина зайняла позицію посередника, який, мовляв, повинен мати нейтральну позицію, і, відповідно, дружні відносини з двома країнами.

І всі мають бути вдячними за те, що Туреччина взагалі цих зусиль докладає. Хоча очевидно, що турки докладають цих зусиль лише заради своїх інтересів. Але пробують продати це як за велику послугу, що її Туреччина робить всьому світу.Посередництво — це взагалі питання складне.

І в цій поведінці Ердогана є певні ознаки шахрайства. Але, врешті-решт, мають бути ухвалені і політичні рішення щодо його поведінки. Бо якщо ніяких заперечень ні в кого його поведінка не викличе, то він поводитиметься так і надалі.

Якщо Захід сприйматиме поведінку Ердогана щодо Путіна і Росії як порушення Туреччиною принципів, до яких вона долучена (якщо Туреччина вважає себе частиною західного світу), то мають бути запроваджені санкції вже до Туреччини. Оскільки саме за її допомогою Росія намагається уникнути санкцій.Поки що маневри Ердогана доволі успішні. Але, оскільки