Без "Армат", навигации и беспилотников: как санкции демилитаризируют Россию

Розвиток воєнно-промислового комплексу (ВПК) для РФ був пріоритетним ще з радянських часів. Чи не єдине від чого Росія ніколи не відмовлялась навіть після розпаду СРСР — це випуск та модернізація великої кількості танків, воєнних вантажівок та артилерійських систем.

Проте озброєння армії окупантів — це здебільшого відголоски минулого століття. Сучасна війна — перш за все технологічна.

Сьогодні для ведення бойових дій потрібні безпілотні апарати, надсучасна електроніка, оптичні прилади, супутникова навігація. Якщо цього немає, військові залишаються «сліпими» на полі бою.

За останні 30 років високі технології стали найбільш глобалізованою галуззю економіки. Щоб забезпечити армію найкращою зброєю, необхідно співпрацювати з компаніями з усього світу, які спеціалізуються на виробництві тих чи інших приладів.

Зараз російська оборонна промисловість втрачає контакти з передовими постачальниками технологій, бо ніхто не хоче працювати з країною, яка розв'язала криваву війну в центрі Європи.

Чи зможе армія РФ після санкцій конкурувати з країнами НАТО та чи врятує її імпортозаміщення?

Показовий приклад залежності від західних технологій — це тепловізори. Вони дозволяють військовим бачити ворога у темряві та у складних погодних умовах. Свої техніку та піхотинців Росія оснащувала тепловізорами виробництва французьких компаній Thales (контракт з 2007 року) та Safran (з 2013 року).

Після того, як у 2014 році Росія анексувала український Крим та окупувала частини Донецької та Луганської областей, ЄС ввів ембарго на постачання технологій для ВПК країни-агресора.

За задумом, це мало перекрити доступ РФ до західних оптичних приладів та відповідно вдарити по здатності ВПК випускати озброєння або, принаймні, загальмувати процес.

На