Азербайджанской нож Эрдогана в спину Путина

Сергей Фурса Колумнист, инвестиционный банкир Что происходит? Президент Туреччини Реджеп Ердоган просто суперпрофесіонал у вставлянні ножів в спину. При чому, він може вставляти їх одночасно у різні спини різним людям.Не пройшло і тижня як Ердоган підтримав Володимира Путіна у його зерновому шантажі. Заявивши, що зернову угоду можна переглянути і вона не працює так, як передбачалося.

Може тому, що Путін цим шантажем хоче добитися збільшення російського експорту, наприклад, добрив, а Ердоган думає, що і тут він може бути посередником і заробити. Нічого особистого, тільки бізнес. І не важливо для Ердогана, що зернова угода дуже потрібна Україні та українській економіці.

Хоча чому ж — важливо, бо тоді шантаж ефективніший.А потім сталася блискавична операція ЗСУ у Харківській області. І посипалась російська армія. І це побачив Ердоган.

І вирішив, що настав найкращий час для його удару. В результаті, Азербайджан почав атаку на Вірменію. Розуміючи, що саме в цей час Росія не може дозволити собі втрутитися.

Що саме в цей час не важливо є Вірменія членом ОДКБ чи ні. Немає можливості у росіян прийти на допомогу. Росія не може собі дозволити ще одну військову ганьбу.

Вона і одну не дуже може собі дозволити. А тут перспектива двох одночасно.Російська армія така могутня, що її могутність зараз помітна усім навколо. Для цього не потрібно навіть сідати на найбільше колесо у Європі.

Цю могутність видно і з-під Херсону, і з Анкари, і з Баку. І з Єревану видно.І зараз Ердоган одним ударом виставляє на посміховисько не тільки Путіна і російських генералів, але й ОДКБ. Конкурента свого впливу у Середній Азії.

Що заважає йому будувати тюркський мир. ОДКБ, який виявився точно не аналогом НАТО. Цікаво, чи буде на найближчий зустрічі із