Акуратніше з нашими аскетичними кістяками, панове
Шукаючи в розгардіяші, який мене оточує, книжки свого покійного друга Миколи Біденка, я недавно раптово натрапив на збірку Івана Семененка «Нерозривне сонце».
Ця знахідка в мене викликала певні згадки та емоції.
Аж тут виявляється, що Іван Семененко живий і здоровий. Слава Богу! До нього приїхали додому і сфотографували. Але так і не зрозуміли, хто ж за ним доглядає. Чистенький. То й добре.
Станіслав Вишенський писав у своїх мемуарах «Після пристрастей і страстей», що поет Іван Семененко зник і його не можуть знайти. Книжку Семененка, до речі, мені подарував у 90-х роках Вишенський. І вона мене, звісно, полонила!
Року, здається, 1999-го, я зателефонував Івану Семененку й переконував зробити інтерв’ю, бо перед цим я записав інтерв’ю зі
Читать на rupor.info


