Зачем Россия ворует непонятное ей украинское кино

Андрей Кокотюха Писатель, киносценаристИстории российских краж по меньшей мере четыре сотни лет. Все ее страницы совпадают с историей российских войн и в целом агрессии Уже 157 років відомо, що розумом Росію не зрозуміти. Цю складову російської ідентичності вивів російський же поет Федір Тютчев, написавши датований 1866-м роком чотиривірш Умом Россию не понять на клаптику паперу.

Незабаром після оприлюднення й дотепер рядки з висновком, що в Росію треба лише вірити, став одним із важливих культурних кодів держави-агресора. Так-так, Росія і до Тютчева, і в часи Тютчева, і після Тютчева будувала свою політику на загарбницьких окупаційних війнах, протиставленні себе Заходу й, відповідно, створюючи завдяки війнам тільки їй зрозумілий антизахідний світ.Проте крадіжки російськими окупантами чогось матеріального — від унітазів та душових кабінок до собачих буд і вживаної білизни, — якраз можна пояснити розумом. Історії російських крадіжок щонайменше чотири сотні років.

Всі її сторінки збігаються з історією російських воєн та загалом агресії. Тягнули вони з підкореної та упокореної Гетьманщини, з Франції під час наполеонівських війн, із потрощених заможних маєтків у часи революцій та переворотів початку ХХ століття, з завойованої Європи після розгрому нацистів у 1945-му тощо. Є уявлення, як використати на користь собі крадені велосипеди, годинники й ноутбуки.