За вірш про Сталіна - чотири роки у в'язниці. Історія мого дідуся

У СРСР можна було судити 14-річного юнака за політичною статтею, а для його обвинувачення використовувати як свідка 9-річну сестру. Відкриті архіви КГБ дають можливість відшукати правду про родинну історію. Тарас Самчук зі слідчої справи дізнався про те, як його дідусь – Вознюк Анатолій став жертвою комуністичного режиму.

У дитинстві мене завжди вражали спогади дідуся про «жорстоку армію» як мені тоді здавалося. Він розповідав про місце, де людей принижували та катували.

Згодом, коли я став дорослішим і мені можна було пояснити деталі, виявилося, що то була зовсім не армія, а в'язниця, а дідусь «сидів» за політичною статтею. У сімейних розповідях було багато неточностей, різне пояснення деталей, лише зараз, коли з’явилася змога переглянути архівну справу вся картина прояснилася.

Загалом, історія мого дідуся не є винятковою чи особливою, вона радше показує типову картину «найчеснішого та найгуманнішого правосуддя» у Країні Рад.

Все почалося з того, що 20 вересня 1947 р. до будинку моєї прабабусі, в с. Макотерти за 20 км. від Рівного, навідалася міліція з обшуком. Очевидно, «правоохоронці» діяли по чіткому наведенню і знали, що вони викриють «українського націоналіста».

Після ретельного обшуку знайшли необхідні речі, щоб розпочати справу: навчальну ручну гранату, «деньги националистические» гроші часів Директорії, брошуру 1941 р. «Мала історія України», дві «націоналістичні» пісні, конспект з описом гвинтівки, військовий білет червоноармійця та підсумок для патронів.

З усіх «доказів» слідчі зосередили свою увагу на двох рукописних текстах пісень («Прощання», «Над могилою партизана») та брошурі з історії України.

Головним обвинуваченим був мій дідусь, адже всі «протизаконні» речі були знайдені в його шафі. Згідно з документами, на той час йому було 14 р. і він закінчив 6 клас школи.

Наступного дня після обшуку провели перший допит. Слідчих найбільше цікавило звідки він взяв «антирадянські» матеріали чи належить він до і чи може виказати інших учасників підпілля.

Відповіді були негативними, дідусь заперечував належність йому речей виявлений під час обшуку. Протягом декількох наступних днів відбулося ще два допити, після чого його арештвали 26 серпня 1947 р.

Під час четвертого допиту свідчення почали змінюватися, очевидно далися в знаки 10 діб проведених в слідчому ізоляторі. Я запам’ятав лише фрагменти з розповідей дідуся.

Про слідчий ізолятор в Рівному він згадував, що це була надз...