Як тріщала та рвалася пропаганда путінського режиму під час контрнаступу ЗСУ

Перша масштабна поразка армії росії на Харківщині закономірно призвела і до поразок російської пропаганди Навіть перформансист-пропагандист Соловйов змушений був казати: «є думка, що ми програємо інформаційну війну…».  У результаті, російське телебачення довго мовчало про поразки своєї армії і лише після звільнення території почало казати про «найскладніший тиждень». Телеграм-канали військових пропагандистів надійно тримали інформаційний фронт, до тих пір, поки не посипався реальний.  Тоді прорвалися і їхні думки.

Тусовка російсько-фашистської пропаганди дуже рознервувалася і почала ділитися наболілим: виявляється, росіяни часто не хочуть війни, ба більше – засуджують дії росії. Велика кількість військових та «омонівців», начебто, звільнилася одразу після її початку.  Дійшовши апогею, пропагандисти почали дружно заспокоювати один одного, мовляв, «ніякої паніки нема» і тепер, коли «батьківщина в небезпеці», час вже точно… почати добре воювати.

Маргарита Симоньян закликала росію не розпадатися, як це вже було в 1917 та 1991 роках. А Кадиров намагався вгамувати «найбільш буйних і скептичних  коментаторів» поясненнями, що «ми ніде і нікуди не відступаємо».  В той же час низка коментаторів на ток-шоу телеканалу НТВ дозволила собі думки про те, що неможливо перемогти Україну, заперечуючи існування українців.

А якщо навіть «одесити не чекають на росіян», то нема віри тим, хто стверджує, що росії треба «йти до кінця», адже прогноз «Україна за 3 дні» виявився хибним. «Ніякий» наступ на Херсон  Проте перші дні вересня починалися з висміювання «невдалого» українського наступу на Херсон, який пропагандисти називали «пшиком».