Як керувати командою під час війни: безпека, підтримка і комунікація

Триває 10-й місяць війни. За цей час ми зробили багато висновків, багато чого навчилися, але найголовніше – ми продовжуємо працювати, тут, у Нікополі – місті, яке з липня щодня обстрілює російська армія.

Все, що ми робимо зараз, у таких важких умовах – заслуга команди! Але для того, щоб створити команду, потрібно докласти багато зусиль.

До 24 лютого ми вкладали кошти та ресурси у навчання, внутрішню комунікацію, однак початок повномасштабної війни багато що змінив. Від чогось ми відмовилися, а на чомусь, навпаки, сфокусувалися більше.

Розповім про наші пріоритети і те, як вони допомагають зміцнити команду.

Людське життя має безумовну цінність. Коли розпочалося широкомасштабне вторгнення, одразу подбали про безпеку своїх співробітників та їхніх сімей. Усі, хто хотів, переїхали у безпечніші регіони або за кордон. Якщо була можливість, продовжили роботу у дистанційному режимі.

З березня по липень вдалося попрацювати без обстрілів

У березні ми відновили виробництво. У той час у Нікополі можна було працювати без загрози обстрілів. Але у липні ситуація змінилася.

Читайте також: Виклики перед HRами в країнах Східної Європи

Мабуть, ви багато разів читали, як росіяни намагаються залякати нікопольчан нічними обстрілами міста і району. Однак агресор не знає характеру трубників та металургів. Порадилися з командою і вирішили працювати далі, одночасно зменшивши ризики для людей. Знайшли житло за межами міста і допомогли працівникам з виїздом на час обстрілів. Також подбали про додаткові засоби захисту у цехах.

Людина значну частину свого життя проводить у колективі на роботі. Натомість хоче отримати можливості для самореалізації та підтримку тоді, коли це потрібно.

Працівники нічних змін отримують подвійну оплату

Ми це чудово