«Вышел покурить — его убили». Журналисты ВВС пообщались с могильщиком, который хоронил людей в Буче

Игорь Середа — один из добровольцев, участвовавших в эксгумации братских могил в Буче (Фото:Игорь Середа) Он остался в Киевской области во время оккупации и не уехал из чувства долга. Игорь Середа — могильщик. Он занимался ритуальными услугами до войны, хоронил людей во время оккупации и помогал с перезахоронением убитых из братских могил в Буче.*Деякі описи або зображення, які містяться у статті, можуть засмутити.«У вільну хвилину, коли російські військові виїхали, ми викопали велику братську могилу на кладовищі.

Людина померла, ми швидко приїхали, поховали, засипали. І так наступну», — згадує Ігор про особливості поховання під час окупації.Ігор у цій справі з дитинства. Ритуальними послугами у Немішаєвому займався його батько.

Попри те, що він звиклий до такої роботи, у роботи гробаря були свої виклики під час війни.Російські військові заїхали у Немішаївську громаду, яка розташована між Бучею та Бородянкою, в перших числах березня. Попри ротацію вони залишалися там до початку квітня, поки Київщину не звільнили ЗСУ.Ігор розповідає, що під час перебування російських військових в селах громади людей ховали і у дворах.«Людину вбило осколками снаряда в Немішаєвому, то поховали у дворі, бо на кладовище їхати не дозволили. У Микуличах російські військові стали колоною біля хати, де загинула людина, і не дали вивезти тіло.

Поховали у дворі», — описує Середа ситуацію в своїй громаді.Не всіх дозволяли відвезти на кладовище. Частину людей поховали на подвір'ях. Фото: GETTY IMAGESДекому вдавалося домовитися з російськими солдатами.