Відбудова Харківщини: як фінансується і хто на ній заробляє

В умовах довготривалої війни неможливо відкладати всі процеси відновлення постраждалих громад на «після перемоги». Водночас, важливо правильно визначати пріоритети поточної відбудови та забезпечити прозорість процесу. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив, як у 2023 році відбудовується Харківська область і що не так із цим процесом.

Про це пише Хвиля. «Ліквідація наслідків» замість «відновлення» За оцінками мера Харкова Ігоря Терехова, на відбудову міста потрібно залучити 9,5 мільярдів євро (або близько 370 мільярдів гривень за поточним офіційним курсом). У масштабах усього Харківського регіону необхідна сума ще збільшується – водночас, міжнародні інвестори не поспішають вкладатися у відбудову прикордонної області до завершення війни.

Тож, у поточних відновлювальних роботах доводиться розраховувати, перш за все, на кошти державного бюджету. Основним джерелом фінансування відбудови став створений у жовтні 2022-го Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. На початку 2023-го Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Фонду, а далі низкою урядових розпоряджень та постанов виділив кошти на конкретні об’єкти в громадах.

Зокрема, Розпорядженням №534-р від 16.06.2023 спрямував 1,9 мільярдів гривень на перелік із майже сотні об’єктів у Харківській області. Вже за місяць, Постановою №770 від 25.07.2023 забезпечив ще 544 мільйони гривень для відбудови Харківщини. Зокрема, саме в цьому документі були передбачені 180 мільйонів на «нове будівництво міського багатофункціонального центру по просп.

Науки (в районі станції метро “Ботанічний сад”) в м. Харків». Після широкого резонансу та акцій протесту проти забудови Саржиного яру мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що для будівництва центру буде знайдено