Великих депресій більше не буде. За що дослідники економічної кризи отримали Нобеля

Нобелівська премія з економіки була присуджена ексголові ФРС Бену Бернанке та економістам Дугласу Даймонду та Філіпу Дівбігу, дослідження яких допомогли подолати глобальну фінансову кризу 2008 року.

Ринкову систему часто критикують за нездатність протистояти економічним кризам. Рецесії в розвинених країнах є неминучими та відбуваються кожні кілька років.

Найстрашнішою кризою була Велика депресія 1930-х років, яка тривала десятиліття. Лише за перші три роки в США зникла майже половина банків. Це призвело до безробіття, падіння промисловості, стагнації та поширення кризи по всьому світу.

Щоб унеможливити повторення цього сценарію, науковці досліджують причини та наслідки цієї кризи. Зроблені висновки допомагають країнам швидше справлятися з рецесіями та виходити з них із меншими економічними втратами.

Раніше вважалося, що банкрутства банків є наслідком Великої депресії, а не причиною. Тому якийсь час уряди не фокусували свою увагу на забезпеченні стійкості банківської системи.

Однак лауреати цьогорічної Нобелівської премії з економіки багато років переконували, що саме падіння банків є ключовою проблемою під час рецесії. Крах банківської системи поглиблює кризу та розтягує її на багато років. Водночас її стабільність швидше повертає економіку до зростання.

Ідея про важливість банків не раз підтверджувалась під час останніх світових криз. Дослідження екс-голови ФРС Бена Бернанке і науковців Дугласа Даймонда та Філіпа Дівбіга мають особливе значення і зараз, коли світ стоїть на порозі нової рецесії.

Чому банки важливі

Банки позичають гроші у вкладників та спрямовують їх у прибуткові активи. Банкіри володіють даними про стан справ на ринках, залучають найкращих галузевих експертів та збирають інформацію про перспективні