Варфоломієві обридла Церква «малинових піджаків»
Москва йде на все, аби не допустити незалежності української Церкви. Задля досягнення свого домінування у православному світі вона готова до розриву з Вселенським патріархатом. Поза тим, і в Константинополі тепер сидить патріарх-воїн, готовий прийняти виклик Церкви «малиновопіджачників».
У ці дні Україна відзначає 1030-ту річницю свого хрещення. Відзначає, втім, без томосу про автокефалію для Української православної церкви, котрий, як це оголошувалося неодноразово, очікувався у нас якраз під «круглу дату».
І хоч окремі оглядачі встигли заявити про те, що рішення вже прийнято, Константинополь із публічними кроками не квапиться.
Три тижні тому Вселенський патріарх Варфоломій висловив сильний сигнал щодо української Церкви — можливо, найсильніший зі всіх, котрі досі лунали з боку Константинополя. У своїй промові Варфоломій висловив незгоду з належністю України до російської географічно-патріархальної юрисдикції й виступив за остаточне врегулювання проблеми з розколом українського православ’я.
Водночас виникли й певні перестороги. Для прикладу, Президент Петро Порошенко, котрий звикло є охочим до оптимістичних заяв і позитивної гіперболізації, віднедавна говорить на тему томосу вкрай обережно, з акцентацією на тому, що боротьба все ще триває.
Релігієзнавець Людмила Филипович, завідувач відділу історії релігій та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, каже в інтерв’ю виданню, що Україні не варто триматися лише «круглих дат», бо головне — відновити історичну справедливість, а найперше — збудувати дійсно добру Церкву. З її слів, Москва йде на все, аби не допустити незалежності української Церкви. Задля досягнення свого домінування у православному світі вона готова до розриву з Вселенським патріархатом. Поза тим, і в Константинополі тепер, з її слів, сидить патріарх-воїн, готовий прийняти виклик Церкви «малиновопіджачників».
ТЕ, ЩО РОБИТЬСЯ В РОСІЇ, ВСЕ ДАЛІ ВІДХОДИТЬ ВІД ХРИСТИЯНСТВА— Пані Людмило, чи варто робити трагедію з того, що Україна до 1030-ої річниці свого хрещення так і не отримала очікуваного томосу від Вселенського патріархату?
— Ніякої трагедії тут немає. Для нас же головне — отримати визнання з боку Константинополя, легітимізувати ту Церкву, яку ми збираємося збудувати як незалежну, автокефальну, помісну. Інші країни проходили цей шлях за десятиліття, а деякі й за століття. Згадайте, як отримувала автокефалію Російська православна церква — на це...
Читать на argumentua.com
