Украина находит себя, Россия — окончательно теряет

Петр Олещук Политолог, преподаватель КНУ имени Тараса ШевченкоИ это сейчас главное Подумав, що 2022 рік перетворив термін «Вісь зла» з чогось досить абстрактно-публіцистичного на цілком конкретне, матеріалізував цю саму «вісь». Весь адекватний світ розуміє, хто у цю «вісь» входить, і що провідний її суб'єкт — Росія.З останньою взагалі все дуже цікаво, бо так само виразно ми спостерігали повну деконструкцію російського міфу, що формувався століттями.

У його рамках Росія — це похмура, але своєрідним чином приваблива цивілізація, що має велику культуру, та багато всього іншого цікавого та екзотичного для середньостатистичного європейця та американця. Звісно, були у світі і раніше люди, які цілком тверезо оцінювали Росію як виразний глухий кут розвитку людства, злу та огидну імперію, що може і хоче лише руйнувати.

Але у широкого загалу ставлення зберігалося цілком поблажливим.Зараз усе не так. Точніше, рухається у напрямку до «усе не так», бо дуже вже багато індивідів з останніх сил хапаються за вигаданий образ Росії, якої ніколи не існувало.

До їхнього числа належить і папа Франциск, який все тужить за російською культурою, але це все — тіні минулого.Весь цей привабливий імперський образ розбився на скелях реальності. Реальності геноциду, злодійства, крадених унітазів та «чмобіків», котрих женуть на м’ясо.Усі побачили просто зло, яке не має і не може мати напівтонів.

І цій своїй абсолютності декому зло навіть видається карикатурним… «Ну не може ж бути так…» Може! Більше того — так і є. Карикатурне, корумповане, тупе зло, яке від цього лише набуває повноти своєї злодійської природи.Намагаючись «погасити» Україну, вони навпаки знову і знову «підсвітлюють» свою власну природу, яка раніше для багатьох лишалася у темряві.