Три долгосрочных последствия закона о PEP

Валерий Пекар Предприниматель, преподаватель Киево-Могилянской бизнес-школы Я опираюсь на свой длительный опыт работы в сфере реформы государственного управления, несколько проведенных форсайтов (моделирований будущего) и многочисленные разговоры с западными политиками Мене питають, чого я так переживаю за ПЕПів, адже сам я не ПЕП і не родич ПЕПа. Сидів би спокійно.Відповідаю, що 30 листопада 2013 року на Майдані побили не мене. Тієї ночі у мене особисто все було гаразд.Маю одну неприємну рису, за яку мене поважають друзі й ненавидять опоненти.

Я на все дивлюся з точки зору довгострокових наслідків. Довгострокових наслідків нинішньої ситуації три: 1. Неможливість виправити вже наявний процес деградації державного управління, що матиме невідворотні наслідки для євроінтеграції, оборони (іншими словами, досягнення перемоги) та відновлення.2.

Консервація політичної системи, запобігання появі на полі нових гравців.3. Послаблення переговорної позиції по євроінтеграції, що передусім загрожує інтересам малого й середнього бізнесу, в перспективі завдає йому непоправної шкоди й суттєво послаблює демократію та здатність країни до розвитку й інновацій, не кажучи вже про демографію, освіту тощо.Я спираюся на свій тривалий досвід роботи в сфері реформи державного управління, декілька проведених форсайтів (моделювань майбутнього) та численні розмови з західними політиками, чиновниками й дипломатами.Я визнаю, що на даному етапі парламент не мав вибору. Потрібно було проголосувати цей закон, і народні депутати його проголосували.

Як ми потрапили в цю точку? Внаслідок комбінації факторів.1. Постійний фокус на корупції як основній проблемі та першому пункті національного порядку денного. Внаслідок цього і в українському суспільстві, і