Советы преподавателя. 10 лайфхаков для вашего изысканного украинского языка

NV Life начинает серию материалов, посвященных употреблению украинского языка, в котором Оксана Гордийчук, преподаватель и автор учебных материалов на платформе Є-мова, делится советами, как общаться на украинском без ошибок и изысканно. Преподаватель украинского языка, методистка, автор учебных материалов на платформе Є-мова Є один старий добрий учительський лайфхак: якщо хочете, щоб учні звернули увагу на правило, то назвіть правило лайфхаком. Я не буду тут використовувати цю хитрість і наводити якісь правила (і не буду обговорювати особливості правопису й уживання запозичених слів), а просто дам кілька порад, які допоможуть зробити ваше українське мовлення яскравим, колоритним, красивим.

Ці поради я виробила багаторічним досвідом викладання української для підлітків і дорослих та відриваю для вас від серденька, тож користуйтесь із радістю. 1. Зверніть увагу на вимову шиплячих звуків.

Шиплячі - це [ш], [ч], [ж], [дж] (легко запам’ятати їх у фразі «ще їжджу»). Переконайтеся, що ви вимовляєте їх достатньо твердо, адже саме така вимова характерна для красивої української. Твердо означає з більшими зусиллями.

Послухайте, як ці звуки вимовляють ваші улюблені диктори телебачення і радіо. Скористайтеся скоромовками для тренування твердості шиплячих та для виразної вимови звуків загалом.2. В українській мові є одне чудове слово, яке мов цукерки «Рафаелло» — замість тисячі слів.

Це слово «прОшу» з наголосом на перший склад. Його можна використовувати у відповідь на «дякую», і звучатиме це скромніше і стриманіше, ніж банальне «будь ласка» (і ще я сподіваюся, що ви ніколи-ніколи не відповідаєте на «дякую» знецінювальною фразою «нема за що»). Також ним можна виразити ствердження: «Дозвольте зайти?» — «Прошу!».