Скучные двадцатые. Надежды на постпандемический рост производительности в 2023-м так и не оправдаются — The Economist

Из-за отдаленной работы пострадала коммуникация между организациями, особенно между разными подразделениями (Фото:Firmbee / Pixabay) Переход всего мира на удаленную работу оказался менее полезным, чем казалось вначале, констатирует Каллум Уильямс, старший экономический корреспондент журнала The Economist. Матеріал опубліковано у спецвипуску журналу НВ Світ попереду 2023 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено.У 2020−2021 роках винайдення, схвалення й розповсюдження вакцин проти COVID‑19 здійняло хвилю оптимізму щодо майбутнього.

Якщо людство змогло за лічені місяці розробити інструментарій для припинення глобальної пандемії, на що іще воно здатне? Чимало економістів плекали надію, що світ стоїть на порозі «буремних двадцятих» і що невдовзі зʼявляться вакцини проти раку, безпілотні автомобілі та окуляри віртуальної реальності для кожного. Інші додавали, що перехід на роботу з дому збільшить продуктивність завдяки відміні поїздок на роботу й додому.Та реальність, що настала після цього, аж ніяк не виправдала таких високих очікувань. У 2020−2021 роках продуктивність, що вимірює обсяги продукції, виробленої працюючими людьми, справді збільшилася.

Але так відбулося переважно через те, що менш вправні працівники втратили роботу, і це автоматично підвищило середні показники. Відтоді продуктивність повернулася до буденних рівнів. А останні дані вказують, що нині продуктивність може падати (див.

графік). На жаль, не схоже, що у 2023 році щось зміниться. Це багато чого означає, адже підвищення продуктивності є основним фактором зростання ВВП і реальних зарплат.Існує кілька причин, чому зростання продуктивності не виправдало сподівань.