Синдром усталости от войны. Что происходит в Украине — анализ опасных тенденций

Владимир Фесенко Политолог, директор Центра политических исследований «Пента» У многих украинцев, и на фронте и в тылу, постепенно появляется ощущение, что быстрой победы не будет. Война может затянуться на неопределенное время и потребует от государства и общества еще больше жертв Ціла низка різноманітних політичних подій останнього часу (громадська критика щодо недоцільності окремих бюджетних витрат, які не відповідають умовам і вимогам війни; емоційні інформаційно-дипломатичні перепалки щодо того, що українці нібито недостатньо дякують за зовнішню підтримку; чутки про можливість виборів під час війни; гостра дискусія в соціальних мережах відносно допису про те, що «українці заслужили цю війну»; тощо) насправді мають однаковий знаменник — це емоційна і політична реакція на ситуацію затягування війни, усвідомлення невизначеності з її подальшими перспективами.

Умовно цю реакцію і пов’язаний з нею політико-психологічний стан можна охарактеризувати як синдром втоми від війни. В різних формах він проявляється і у нас і у наших міжнародних партнерів, як в політичних елітах, так і у пересічних громадян.

Проявляється він і в Росії. Але для нас зараз більш важливою є внутрішня українська ситуація.У багатьох українців, і на фронті і в тилу, поступово з’являється відчуття, що швидкої перемоги не буде.

Війна проти російського вторгнення може затягнутися на невизначений час і потребуватиме від держави і суспільства ще більше жертв. На фоні таких настроїв відновлення у воюючій країні наших довоєнних суспільно-політичних хвороб — корупції, неефективності державних і комунальних інституцій, бюрократичного свавілля, неадекватного умовам війни способу життя окремих можновладців — викликає у абсолютної більшості українців різке обурення.