Щодо засад побудови якісної економіки України

Перед тим, як моделювати майбутню нашу економіку, треба визначити, на чому ґрунтувалися успіхи та невдачі економіки України в часи до повномасштабної війни. Найпотужніший економічний бум (початок-середина 2000-х років) визначався переважно зовнішніми факторами: низькі ставки ФРС дали приплив дешевого капіталу, що призвів до українського будівельного та споживчого буму; бурхливе зростання Китаю та деяких інших країн Азії, які потребували постачання металу, руди, іншої сировини і купували їх у тому числі в Україні у великих кількостях та за високою ціною (тоді ці товарні групи складали 40-45% експорту України).

Підвищення ставки ФРС як реакція на кризу 2008 року, зниження темпів реалізації інфраструктурних проєктів у Китаї та падіння попиту на метал (ціна сталевої заготовки у 2008 р. – 1100 дол./т, а наприкінці 2013 р.

– 400 дол./т) зумовили гальмування економіки України. Агресія Росії у 2014 році стала дуже сильним додатковим фактором погіршення ситуації в українській економіці.

Проблеми економічного зростання у 2014-2016 роках були пов’язані з несприятливою кон’юнктурою основних експортних ринків та шоком від втрати території, на якій вироблялась помітна частка ВВП та експортної продукції. Зростання 2017-2019 років мало природний відновлювальний характер, не надто залежало від дій економічної влади, йому суттєво сприяло поліпшення кон’юнктури світового сільгоспринку, а також те, що розбагатілі експортери частину грошей витрачали в Україні, стимулюючи внутрішні економічні процеси.

Помірне падіння ВВП у ковідному 2020 році було обумовлене високими цінами на продукцію українського експорту. Зростання економіки у 2021 році було пов’язане з напрочуд вдалою кон’юнктурою світового ринку залізорудної сировини та потужним