Що робити, якщо ви опинилися у зоні хімічної атаки

Зміна стратегії ведення військових дій в Україні може означати не лише зміну напрямків ударів, а й застосування нових видів зброї. Зокрема, хімічного. Так, воно заборонено у всьому цивілізованому світі, але коли це зупиняло росіян? Правильна відповідь — тільки провокувало «випробувати у справі». Ще одним джерелом небезпеки можуть стати аварії на підприємствах і складах хімічної промисловості, як недавній підрив цистерни чи то з соляною, чи то з аміачною кислотою в Рубіжному.

Як вберегти щитовидну залозу в разі радіоактивного зараження

Отруйна хмара над Рубіжним після підриву цистерни з аміачною кислотою біля заводу «Зоря». Фото: луганська райадміністрація

Фосген, фосфін, іприт, люїзит, синильна кислота, адамсит, хлорціан, рицин — отруйних і задушливо-нейротропних газів та інших бойових отруйних речовин (БВВ) в арсеналі російської армії достатньо. Але найчастіше застосовуються БОВ на основі куди більш поширених хлору та аміаку. Щоб мінімізувати втрати при хімічній атаці цими газами потрібно навчитися їх розрізняти. Безпечніше робити це дистанційно: у аміаку (з давньогр. — «жовто-зелений») характерний відтінок від помаранчевого до салатового. А ось хлор, на жаль, безбарвний. Розрізняються ці гази та способом «розповсюдження». Наш воєнрук любив повторювати під час уроків ОБЖ: «хлор — бігом на бугор, аміак — у підвал херак». Справді, перший із газів немов стелиться по землі, оскільки важче за повітря, а от щільність аміаку майже вдвічі менша, ніж у повітря.

Як отримати грошову допомогу внутрішнім переселенцям: інструкція

Найнебезпечніший спосіб ідентифікації БОВ — за запахом, оскільки це означає, що повітря вже отруєне. У аміаку характерний запах нашатирного спирту. У хлору — не менш різка амбре хлорки, якою