Шаг навстречу ЕС: удастся ли Польше уладить резкий конфликт с Еврокомиссией

Ще донедавна Польщу, через кому після Угорщини, називали одним із ключових порушників правил Євросоюзу.

Зміна ситуації у світі, спричинена російсько-українською війною, змусила Варшаву прискорити пошук компромісу із Брюсселем (на відміну від Будапешта, який пішов протилежним шляхом).

Ключовою проблемою був польський закон про Верховний суд, який у ЄС вважають втручанням у незалежність судової системи. Це рішення не лише заморозило західну допомогу, необхідну Варшаві для постковідного запуску економіки, але й вилилося у штрафні санкції для країни.

І от після тривалих дебатів та суперечок Сейм ухвалив зміни до цього скандального законопроєкту. Проте не все так просто - проєкт змінено таким чином, що в ЄС все одно залишилися претензії.

В пошуках останніх комуністів

Про лідера правлячої польської партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського часто кажуть, що в нього є лише дві принципові мети: декомунізація країни та покарання РФ за загибель його брата президента Леха Качинського.

Перша мета може здатися дещо дивною. Про яку декомунізацію може йтися у країні, яка вже більш ніж три десятиліття як вийшла з комуністичного полону? І яка провела декомунізацію ще на початку 1990-х.

Втім, на переконання Ярослава Качинського, ця декомунізація не була повною, адже залишилася сфера, де на керівних посадах досі є колишні комуністи.

Йдеться про суди. Тож судова реформа була одним із пріоритетів чинної влади.

Ця реформа була проведена у 2018 році, і ключовим її елементом стало створення Дисциплінарної палати Верховного суду з повноваженнями звільняти суддів та прокурорів.

Сам по собі крок цілком доцільний, але проблема полягала у тому, що уряд створив для себе можливості впливу на формування Дисциплінарної палати. А це явно