Реформа чи нещадна забудова: п'ять ризиків закону про містобудування

Парламент ухвалив законопроєкт №5655, що передбачає радикальні зміни у містобудуванні. Схоже, він не сподобався містам та активним мешканцям. Чому?

Цей парламентський тиждень запам'ятається змішаними емоціями і великим резонансом. З одного боку - довгоочікувана ліквідація ОАСК, з іншого - ухвалення у другому читанні реформи містобудування (законопроєкт №5655). Якщо його підпише президент, це кардинально змінить містобудівну галузь, може збільшити вплив на неї забудовників й послабити роль держави і спільнот. 

Законопроєкт, проголосований парламентом 13 грудня, розкритикували мери десятків міст, зокрема Києва та Львова, на ризики вказував Мінкульт. Також проти виступили деякі представники провладної партії. 

Наприклад, депутат від Слуги народу Дмитро Гурін упевнений, що проєкт "лобістський", написаний "під забудовників", "дасть їм надприбутки" і "повністю виключає з процесів громаду". Водночас його вітали забудовники та підтримали топчиновники, наприклад - заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм та голова Мінцифри Михайло Федоров. 

Ми ознайомилися з документом, що має понад 300 сторінок та вивчили позиції обох сторін. Ось, що варто знати про реформу містобудування.

Навіщо цей закон

Основа реформи - цифровізація процесів із перевірок документації та отримання дозволів на будівництво випливає з пояснювальньої записки до законопроєкту.

"Усі кроки, дозволи та рішення міститиме єдина електронна система", - йшлося у дописі в Facebook заступника міністра інфраструктури Мустафи Найєма. За його словами, більшість послуг надаватимуться в електронній формі і матиме цифровий слід - реєстрація початку будівельних робіт, експертиза проєктної документації, акт готовності до експлуатації тощо.

Законопроєкт прибиратиме монополію