Путин тянется к ядерной кнопке. Какой должна быть реакция Запада

Константин Елисеев Председатель ОО «Центр новых решений», Чрезвычайный и Полномочный Посол, дипломатический советник Президента Украины (2015−2019) Упрямство, с которым Москва пытается вернуть в международную повестку дня ядерную угрозу, больше страха не вызывает Якщо російські стратеги ядерним неблефом хотіли знайти найслабкішу ланку в єдності колективного Заходу, то своєю граничною нерозсудливістю досягли зворотного результату. Відповідь країн Групи семи, ЄС, ключових країн світу — саме про це.Однак цього засудження з боку Заходу замало.— Світ має не лише засудити дії Путіна, а й нагадати про зобовʼязання Москви. Ще у 1995 році Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію № 984, за яку голосувала і Росія.

У Кремлі, мабуть, забули, але у додатку до цього рішення РБ, разом з іншими ядерними державами, вони теж додали свою окрему заяву про надання гарантій незастосування ядерної зброї проти неядерних держав (т.зв. негативні гарантії). Україна точно в переліку, як і більше 170 держав світу, які стали учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Погроза одній — погроза всім.— Слід нагадати, що на початку січня 2022 року пʼять ядерних держав уклали спільну заяву, в якій і Росія також зобовʼязалася уникати ядерної війни. Там же Кремль визнав, що «ядерна зброя, допоки вона існує, має слугувати цілям захисту, стримування агресії та уникнення війни». В Кремлі навіть ці гранично чіткі і зрозумілі рядки читають на свій манер, очевидно вбачаючи в ядерній зброї засіб здійснення агресії та проведення військових дій.