Проблема не только в щите монумента «Родина-Мать»

Валентина Мержиевская Педагог, соучредитель альтернативной школы БеркоШко, автор подкастов «ПереФарбований лис» и «Валентність»Посетила в Берлине Мемориал убитых евреев Европы и Трептов-парк. Вот что поняла о монументе «Родина-Мать» в Киеве Впродовж двох днів у Берліні мені випало потрапити у два різних місця пам’яті.Перше місце — Меморіал убитим євреям Європи, поблизу Бранденбурзьких воріт. Автор — Пітер Айзенман.Сама ідея меморіалу полягає не так у нагадуванні про Голокост, як у розбурхуванні емоцій кожного відвідувача, провокації на емпатію.Це велика площа 19 тис.

квадратних метрів, з хвилеподібною поверхнею землі, що заглиблюється дедалі ближче до центру. Рівномірно всіяна бетонними блоками, з вузькими проходами між ними. Починаючи від краю, висота блоків ледве сягає колін, але чим далі занурюєшся, тим глибше опускається поверхня землі, а блоки здіймаються все вище і вище над тобою.

Проходи між блоками вузькі, можна йти лише поодинці. Навіть, якщо прийти до цього меморіалу гуртом, не зглянешся, як усі губляться між бетонних блоків, і ти лишаєшся насамоті, блукати вузькими стежками бетонного лабіринту. Кривизна землі під ногами постійно змінюється, через це кроки стають непевними.

Тебе заповнює розгубленість. Безпорадність. Самотність.

Зневіра.І тільки високе небо над головою нагадує, що колись у тебе було хороше, наповнене життя…Під меморіалом — невеликий інформаційний центр. Мінімум статистики. Більше змальованих людських доль.

Зокрема сімейні фото великих родин, з їхньою короткою історією. Де жили, навчались, чим займались до війни, кого любили. І збоку — короткі відомості про долю в часи Другої світової: «загинув в Аушвіці», «емігрував до Ізраїлю», «загинула в Собіборі», «вивезений у Kindertransport до Британії»,