Про санкції, національний егоїзм і уроки історії

Написав текст, в якому порівняв ООН з Лігою націй. І згадав в цьому контексті одну повчальну історію. Ця історія про те, як політика національного егоїзму, відсторонення від війни і покарання агресора може повернутися бумерангом проти країни, яка застосовує таку політику.

В 1931-32 роках Японія почала проти Китаю війну, яку б ми зараз назвали гібридною. Зокрема на території Маньчжурії була створена маріонеткова квазі-держава під назвою «Маньчжоу-Го». Щось на кшталт так званих ДНР і ЛНР. Бачите, як історія може повторюватись, а досвід одного агресора використовуватись іншим.

10 нових ударів по російській економіці, фінансовій системі, торгівлі та залишках впливу за кордоном

Врешті решт Китай звернувся до Ліги націй за допомогою, стверджуючи, що вторгнення японців не мало законних підстав. Після довгої подорожі представники Ліги Націй ознайомились з китайськими твердженнями, в той час як японці стверджували, що вони діяли задля підтримання миру в регіоні. Знайома риторика? Але Японію все ж таки засудили. Японці грюкнули дверима і вийшли зі складу Ліги націй.

Згідно зі статутом Ліга Націй повинна була вжити економічних санкцій щодо Японії або, зібравши війська, оголосити війну проти неї. Проте, внаслідок дій Конгресу США, що проголосував проти санкцій Ліги, економічні санкції були неефективними. В США тоді панувала ідеологія ізоляціонізму. Вважалося, що війни на інших континентах не мають відношення до інтересів США, і Сполучені Штати не мають втручатися в конфлікти в інших частинах світу, крім Америки. Американці тоді думали, що на чужих війнах краще заробляти.

Санкції проти РФ: що насправді може зламати режим Путіна

Але що сталося за декілька років? 7 грудня 1941 року Японія напала на США. Ось так бумеранг повернувся.