Приватизація під маскою євроінтеграції: чи вдасться Банковій взяти «під ковпак» Конституційний суд

Близько тижня тому, якраз перед показово-знаковою поїздкою в гарячий у всіх сенсах Бахмут президент підписав ухвалений парламентом законопроект №7662 про «вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду».

Цей документ нардепи часто називали євроінтеграційним. Справді, реформа відбору суддів КСУ – це перший із семи пунктів, пов'язаних із отриманням офіційним Києвом статусу кандидата та відкриттям переговорів щодо вступу до ЄС. Разом з тим експерти неодноразово попереджали: у тій формі, в якій його підготували до другого читання, цей законопроект є прямим шляхом до «приватизації» владою КСУ. Де ж «заритий собака»?

Читайте також: Єврокомісія рекомендує Україні врахувати поправки «Венеціанки» до закону про Конституційний суд

Насамперед зазначимо, що закон докорінно змінює процедуру відбору суддів Конституційного суду.

Тепер у цьому процесі мають брати участь міжнародні експерти, які призначаються за квотою західних структур – за аналогією з процедурами формування Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), які є ключовими органами управління судовою системою і склад яких відбирається під наглядом міжнародників. Однак на фініші цю норму було в законі виписано таким чином, що контроль над КСУ фактично переходить до Банкової. Чому?

До складу суду входять 18 служителів Феміди. Згідно з «покійною» редакцією закону про КСУ, по шість суддів призначають відповідно глава держави, депутатський корпус ВР та з'їзд суддів України. Відбір кандидатур на посади за квотою президента здійснювала конкурсна комісія, яку створювали гарантом Конституції. Кандидати, за яких голосував парламент, попередньо оцінювали профільний комітет ВР з питань правової політики. Ну, а рада суддів