Примусова депортація: як діяти депортованим та їхнім родичам

Випадки примусової депортації українців під час війни росії проти України неодноразово з’являлися в українських ЗМІ. Примусове вивезення людей в таких умовах є безумовним порушенням ст. 49 Женевської конвенції про поводження із цивільним населенням (1949 р.) та ст. 85 Додаткового протоколу № 1 до Женевських конвенцій (1977 р.). Цими документами заборонений будь-який вид переміщення осіб (індивідуальне або масове) із окупованої території на територію держави-окупанта. Єдиним винятком може бути необхідність евакуації людей з огляду на серйозну військову загрозу для їхнього життя. Оскільки росія цілковито ігнорує будь-які норми міжнародного права, у випадках примусового вивезення слід керуватись не вимогами права, а можливостями ситуації, в якій людина опинилася.

Статус біженця: можливості & обмеження, переваги & недоліки

Що робить росія та як реагує Україна

· За два місяці війни в Україні росія примусово вивезла з захоплених територій близько 600 тисяч українців, 117 тисяч з яких — діти. Йдеться переважно про східні регіони України, зокрема, Маріуполь. Масова депортація та розселення українців територією росії має ознаки геноциду — в Україні вже порушені кримінальні провадження щодо таких дій окупантів.

· володимир путін підписав указ про переселення майже 100 тисяч силоміць вивезених українців у віддалені куточки росії, у тому числі до Сибіру та за Полярне коло.

· «Ми маємо свідчення людей, яких примусово вивозять із фільтраційних таборів до Таганрога чи Саранська, — заявила в інтерв’ю «Лівому берегу» омбудсменка Людмила Денісова. — Примусова депортація має ознаки геноциду. Насильницька передача дітей і інших груп на територію, яка проводить збройний конфлікт, — теж ознаки геноциду».

· У Генеральній прокуратурі України