Полгода рынке земли: уже не измена, еще не победа

На початку січня "відсвяткували" перше півріччя відкритого ринку землі в Україні. Експерти підбивали підсумки, висвітлювали перемоги, яких менше, ніж хотілося б, і невдачі, без яких нікуди, шукали між ними пропорцію і обов’язковий позитивний висновок. 

За моїми спостереженнями, за півроку земельних відносин за новими правилами насправді немає ані зрад, ані перемог — лише цілком природний процес стабілізації довгоочікуваного ринку. 

Звичайно, хотілося б одразу і якісно. Але пам'ятаймо, що розвиток — це поступовий і доволі складний процес, перестрибнути через певні етапи якого не вдасться. 

Ринок землі дійсно рухається. Попри повільність усіх процесів, з липня до грудня укладено понад 64 тисячі угод щодо майже 200 тисяч гектарів сільськогосподарської землі. 

Люди, чия діяльність тісно пов'язана з аграрною сферою, чекали саме поступового руху, а не миттєвого зростання. І такі показники першого півріччя цілком виправдані. 

На ринку є і пропозиція, і попит. Власники нарешті отримали повноцінне право розпоряджатися своєю землею. 

Дехто ще приміряється до нього, як до нових габаритів, або вичікує кращих цін та умов. Дехто, як ми бачимо, вже скористався своїм правом власності і продав ділянку. 

У грудні минулого року зареєстрована найбільша кількість угод купівлі-продажу землі — майже 19,5 тисяч. Це трохи менше третини від усіх угод за перше півріччя ринку. Мені вже цікаво, який приріст буде на початку березня. 

Майбутні землевласники жваво цікавляться новим активом та його інвестиційною привабливістю — це ми бачимо не тільки по кількості, але й по якості звернень. 

Якщо спочатку нас запитували: "А яку землю ви пропонуєте?", то зараз уже: "Чи перебуває земля в оренді?" та "Який річний відсоток я отримуватиму від оренди?".

Поступ