Почему нужен второй фронт против России?

Мирослав Маринович Правозащитник, член-основатель Украинской Хельсинской группы, проректор УКУ Сегодня свободный демократический мир должен сказать то, что давно говорит Украина: задача в этой войне — такое поражение России, которое исключит возможность любой следующей войны Текст звернення Ініціативної групи «Першого грудня» написаний у співавторстві з Ольгою Гнатюк, Володимиром Єрмоленком, Євгеном Захаровим, Йосифом Зісельсом, Ігорем Козловським, Ігорем Юхновським, Ярославом ЯцківимПонад два місяці весь світ слідкує за героїчним спротивом, що його українці чинять російському неоімперському злу. За цей час позиція вільного демократичного світу трансформувалася — від фаталістичної невіри в сили українців стримувати російську агресію, через обережну підтримку українського спротиву — до підтримки рішучої та масштабної, яку відчуваємо сьогодні.Відповідно до цих настроїв формувалися цілі такої міжнародної підтримки — від потенційної допомоги партизанському рухові в повністю окупованій Україні, через підтримку в локальній обороні Києва — до чіткого розуміння: «Війна в Україні - це наша війна, це війна кожного, тому що перемога України є стратегічним імперативом для всіх нас» (міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс).Українці вдячні за цю підтримку, але її треба посилювати.Вочевидь Росія має більше ресурсів, ніж Україна.

У неї досі значно більше літаків, танків, ракет, кораблів, снарядів, куль і солдатів. Тому без глобальної підтримки вільного світу Україні буде складніше вистояти, і ще складніше — перемогти.

Ні Україна, ні світ не знатимуть спокою, якщо метою цієї підтримки буде лише «укладення миру» (а тим більше на російських умовах). Світ має прагнути не просто, щоб Україна «встояла», не просто, щоб Путін