Підвищення облікової ставки: чому і для чого це зроблено і перша реакція учасників ринку

Правління Нацбанку 2 червня ухвалило низку рішень у сфері монетарної політики.

По-перше, НБУ відмовився від прийнятого на початку війни рішення зафіксувати облікову ставку і підвищив її одразу з 10% до 25% річних, що перевершило всі очікування учасників ринку.

По-друге, НБУ вдвічі розширив коридор відсоткових ставок за інструментами постійного доступу – до «облікової ставки +/- 2 (п.п.)». «Це зроблено для того, щоб створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку», – йдеться у повідомленні центробанку. В результаті ставка за депозитними сертифікатами збільшиться з 9% до 23%, а щодо рефінансування – з 11% до 27%.

І якщо друге рішення більше стосується учасників банківського ринку, підвищення облікової ставки стосується практично всіх. раніше вже розповіло про це.

«Підвищення облікової ставки і дозволить зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів та знизити тиск на валютному ринку. Це покращить здатність Національного банку забезпечувати курсову стабільність та стримувати інфляційні процеси в умовах війни», – сказав на брифінгу глава НБУ Кирило Шевченко.

З початком агресії Росії Національний банк вирішив утриматися від ухвалення рішень щодо облікової ставки. Там порахували, що на тлі значного психологічного шоку, спричиненого війною, зміна облікової ставки навряд чи стала б фактором стабілізації очікувань та стимулом для утримання гривневих активів, вона б завадила підтримці фіксованого обмінного курсу.

Наразі поступова адаптація економіки до умов війни і заміщення психологічного шоку економічною логікою прийняття рішень бізнесом і населенням вимагають зміни підходів до монетарної політики. Посилилися ризики для макрофінансової стабільності у