«Росіяни готові робити все, що їм скажуть, наче раби. Хоча чому «наче»? Вони і є рабами» – інтерв’ю з пранкером Євгеном Вольновим

#Буквам Євген Вольнов розповів про історію появи “майора Чорнобаєва”, поділився своїми спостереженнями щодо ментального портрета середньостатистичного росіянина, яким він телефонує, та поглядами на події в Україні в розрізі військової агресії РФ.Фото: надав #Буквам Євген ВольновТи вже не перший рік спілкуєшся з росіянами у своїх телефонних пранках. Як би ти міг загалом охарактеризувати свої враження від спілкування з ними? В принципі, вони дуже слухняні. Якщо ти прикидаєшся якимось авторитетом, або кажеш, що ти з Москви, то вони готові робити все, що ти їм скажеш – вони наче раби.

Хоча чому “наче”? Вони і є рабами. Дуже часто використовую цей прийом. Кажу, що я, наприклад, з адміністрації президента – і все, вони готові робити  усе, що завгодно.

Якщо ти пам’ятаєш, була “Зимняя вишня” в Кемерово [Пожежа в ТРЦ “Зимняя вишня” 25 березня 2018 року – прим. автора]. У мене є відео, де чоловік, якому я зателефонував і сказав, що я з адміністрації президента, на тому місці, де тільки-но згоріли діти, і люди почали приносити квіти та іграшки, ходить та збирає ці іграшки в пакети для сміття! Не наступного дня, не через тиждень – у той же день! Поки там люди стоять, які приносять ці іграшки та квіти – він їх викидає в пакетик.

Це – один із прикладів, що свідчить про сліпу слухняність та керованість, характерну багатьом росіянам, яким я телефоную. Які їхні відмінності від українців на ментальному та поведінковому рівні ти відзначив для себе за ці роки?Я ж і кажу – в тому й особливість, що, по-перше, вони дуже слухняні. Я реалізував один і той же сценарій – телефонував в Україну і телефонував в Росію. В Україні мене послали під три чорти, в Росії ж казали: “Окей, добре.